ЗАЯВА Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів

27 января 2014 года  |  В Украине

Реалізація Урядом (Мінекономіки) і Парламентом недалекоглядної політики (спроба пролобіювати інтереси однієї-двох автоскладальних компаній за рахунок галузі та економіки) боляче вдарила по інтересам Держбюджету в цілому (за оцінками експертів держава втратила значні кошти, лише в листопаді 2013 р. Міндоходів зібрано до загального фонду Держбюджету на 4,083 млрд. грн. менше збору листопада 2012 р.), боляче вдарила по середніх українцях-автомобілістах (утилзбір з підвищуючими коефіцієнтами та спецмито додатковим тягарем лягли на плечі рядових водіїв-автолюбителів) і відповідно спричинило нега.

Головна місія Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (понад 600 компаній - членів від Донецька до Львова, Сімферополя до Сум, від Одеси до Луганська) полягає у створенні та розбудові українського автомобільного ринку, у впровадженні правил гри на ньому на основі вільної конкуренції, у відстоюванні прав кожного українця на вільний вибір автомобіля та можливість його придбання за доступною ціною.

ВААІД та її члени завжди послідовно і цілеспрямовано підтримували та з ентузіазмом схвалювали мету України приєднатися до поглибленої зони вільної торгівлі і підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, вірили, що цей документ стане у нагоді в досягненні впровадження верховенства права, захисту прав власності та покращення інвестиційного клімату в цілому. Саме тому, автомобілісти України з розчаруванням сприйняли рішення Уряду України про зміну тактичного підходу до цієї довгоочікуваної угоди.

Безумовно, ВААІД не може протидіяти політичним чинникам, які спричинили зміну вектора України. В той же час, такий несподіваний крок після неодноразових заяв на високому офіційному рівні про стратегічний вибір європейської інтеграції дуже негативно позначається на рівні передбачуваності і довіри до правомірності вітчизняного бізнес-оточення. Це рішення невідворотно посилило політичний ризик інвестування в Україну, підвищило рівень очікувань з боку інвесторів як плату за такий ризик і, таким чином, зробило недоліки ведення бізнесу в Україні ще помітнішими.

Однак, ВААІД вважає, що суб?єктивно однією з причин, які змусили громадян України вийти на мирні акції протесту (крім головної причини: прагнення громадян бути почутими) є також фактичне позбавлення українських автомобілістів права на вільний вибір автомобіля та можливості його придбання за доступною ціною.

Ще в травні 2010 року відразу після затвердження нового складу Кабінету Міністрів України Прем´єр-міністр заявив про податок на розкіш (в тому числі розкішні автомобілі), який урядовці терміново затвердять. Пройшло майже 4 роки і «податку на розкіш» немає, але Мінекономіки ввело спецмита на імпорт автомобілів з невеликим об?ємом двигуна саме 1000-2200 см³ (тобто, замість «податку на розкіш» було введено «спецмито для бідних»), що значно підвищило ціни на іноземні автомобілі. Ціни на українські автомобілі відразу теж підвищились, але не за рахунок поліпшення якості, просто на ринку не стало вибору. При цьому, найбільше постраждали середні верстви населення.

На превеликий жаль, останні рішення Верховної Ради України та Уряду були спрямовані проти інтересів рядових автомобілістів, значно підвищили вартість автомобілів для покупців та створили загрозу власникам потриманих автомобілів.

Наприклад, прийнятим 04.07.2013р. Законом щодо сплати екологічного податку за утилізацію транспортних засобів:

• встановлено економічно необгрунтовані ставки податку з підвищуючими коефіцієнтами загалом від 4760 до 60 500 грн. в залежності від об?єму двигуна та віку автомобіля, що абсолютно нелогічно, адже їх розмір повинен бути взаємопов’язаний з фактичним розміром витрат, які необхідні саме для утилізації транспортних засобів (на нашу думку , аж ніяк не може бути різниці у коефіцієнтах , які мають застосовуватись до автомобілів різного об’єму двигуна, адже ціль одна - це знешкодження компонентів непридатного для використання транспортного засобу , а кількість компонентів (свинець, кислота , ртуть , технічні рідини) у всіх автомобілях практично однакова);
• створено загрозу зняття з експлуатації та відправки на утилізацію мільйонів автомобілів, які потрапляють в групи ризику – віком від 10 до 15 років і які належать не дуже заможним українським громадянам (згідно п.З пояснювальної записки до законопроскту №0936 ним пропонується встановити критерії визнання транспортних засобів такими,що підлягають зняттю з експлуатації та передачі на утилізацію.Однак, вищезазначені критерії, за винятком загальних фраз щодо «і не відповідають технічним вимогам, вимогам безпеки та шкодять навколишньому середовищу і несуть загрозу життю та здоров’ю люлей» відсутні в тексті прийнятого законопроекту і , таким чином, виникла небезпека вільного трактування цієї норми). Експерти та ЗМІ попереджали, що невизначенність критеріїв , за якими авто має бути знято з експлуатації для утилізації, може спровокувати перевищення службових повноважень контролюючих органів ,які будуть за власними уподобаннями або «на око» ,відбирати авто у громадян України та спровокує соціальну напругу і невдоволення в суспільстві (підвищення транспортного збору Верховною Радою в лютому 2009 року також спровокувало ряд акцій протесту автомобілістів в 52 містах України та блокування автомобілістами Верховної Ради України 5-6 лютого 2009р.);
• не створено систему грошової компенсації за здані на утилізацію авто, а внесення до Верховної Ради 25.12.2013р. законопроекту, що КМУ самостійно буде визначати порядок компенсації громадянам за зданий на утилізацію автотранспорт на фоні заяв посадових осіб Кабінету Міністрів України про те, що ніякої компенсації насправді не не буде, а в ролі компенсації вбачається сертифікат – знижка при купівлі вітчизняного авто – 12000 грн., українськими автомобілістами було сприйняте, як порушення прав кожного автомобіліста на вільний вибір автомобіля і можливість його придбання за доступною ціною.

Насправді, Закон про утилізацію автомобілів виявився мертвонародженим. Вітчизняних автоскладальників звільнили від сплати утилзбору при умові створення ними пунктів по прийому авто на безкоштовну утилізацію. Формально на папері нібито такі пункти були створені, але коли представники українських масс-медіа спробували здати старий автомобіль на утилізацію, виявилось, що такі фіктивні пункти існують лише на папері. Згідно офіційних даних за 6 місяців 20 днів існування Закону ні один українець не здав свій автомобіль на добровільну утилізацію так як в країні, в якій крадуть і здають на металобрухт цвинтарні огорожі і каналізаційні люки, користуватись своїм нібито правом на безкоштовну утилізацію своєї власності не буде ні один українець.

Однак, Уряд знову в бюджеті на 2014 рік виділив 960 млн. грн. на нібито компенсацію затрат пунктів по прийому автомобілів на утилізацію. Близько 10 млрд. грн. Уряд запропонував на всю медицину України, трохи більше 3 млрд. грн. на будівництво і ремонт всіх доріг України і майже 1 млрд. на «неіснуючі» пункти по прийому «не існуючих» авто на «неіснуючу утилізацію».

Реалізація Урядом (Мінекономіки) і Парламентом такої недалекоглядної політики (спроба пролобіювати інтереси однієї-двох автоскладальних компаній за рахунок галузі та економіки) боляче вдарила по інтересам Держбюджету в цілому (за оцінками експертів держава втратила значні кошти, лише в листопаді 2013 р. Міндоходів зібрано до загального фонду Держбюджету на 4,083 млрд. грн. менше збору листопада 2012 р.), боляче вдарила по середніх українцях-автомобілістах (утилзбір з підвищуючими коефіцієнтами та спецмито додатковим тягарем лягли на плечі рядових водіїв-автолюбителів) і відповідно спричинило негативні настрої в суспільстві та суб?єктивно стало однією з причин мирних акцій протесту українців.

ВААІД звертається до Верховної Ради України та Уряду з пропозицією відмінити спецмита та утилізаційний збір, які лягли додатковим тягарем на плечі рядових українців; відмінити обов?язковість утилізації автомобілів, що дасть можливість простим людям , матеріальний стан яких не дозволяє їм купівлю нового автомобіля , і надалі залишатись автомобілістами та позитивно вплине на зменшення соціальної напруги в суспільстві.